uk
Tilbage til søgning
Skift
sprog
sprog
ukКраїни Скандинавії
Skandinavía
Stefan Nielsen
Oversat til íslensku af Helga Dögg Sverrisdóttir
4
До скандинавських країн відносяться країни: Данія, Норвегія і Швеція. Ці країни мають споріднену мову, культуру та історію. В скандинавських країнах проживає біля 20 мільйонів населення.
Skandinavía er hugtak fyrir Danmörku, Noreg og Svíþjóð sem deila tungumáli, menningu og sögu. Það búa um 20 milljónir í Skandinavíu.
6
В трактуванні англійською мовою до «Скандинавіі» відносяться також Ісландія, Фарерські острови та Фінляндія. Але частіше вживається назва Країни Півночі. В країнах Півночі проживає більше 26 мільйонів населення.
Þegar talað er um Skandinavíu á ensku er Ísland, Færeyjar og Finnland talið með. En það eru Norðurlöndin. Á öllum Norðurlöndunum búa rúmlega 26 milljónir manna.
8
Римський природознавець Плініус Старший вживає слово Скандинавія уже в 77 році після народження Христа.
Þegar árið 77 e. Kr. nefndi rómanski náttúruvísindamaðurinn Pilnius eldri í fyrsta skiptið Skandinavíu.
10
Вважається що слово Скандинавія походить від слова Сконе, це територія, яка знаходиться на півдні Швеції.
Talið er að orði ,,Skandinavía” komi frá orðinu ,,Skáni” sem er svæði í Suður-Svíþjóð.
12
З 1397 до 1523 року всі три країни належали до Kaльмарськоі унії. Їхній спільний прапор був жовто-червоний.
Frá 1397-1523 voru þrjú lönd sameinuð undir eitt ríki. Það var Kalmarsambandið. Fáni þess var gulur og rauður.
14
Г.Х. Андерсен написав в 1839 році вірш під назвою «Я — Скандинав». Він вважав що в цих трьох країн є багато спільного і вони були єдиним народом.
H.C. Andersen skrifaði ljóð 1839 sem hét ,,Ég er skandinavi.” Hann skrifaði það vegna þess að honum þótti löndin eiga margt sameiginlegt og að fólkið eitt.
16
Данська, норвезька і шведська мови мають багато спільного і зрозумілі між собою і через це вважаються в світі діалектами тієї самої мови. Ісландська і Фарерські мови більш схожі на ту мову якою розмовляли в Скандинавії 1000 років тому.
Víða í heiminum upplifa menn dönsku, norsku og sænsku sem mállýsku af sama stofni því menn skilja hvorn annan, ef maður leggur sig fram. Íslenska og færeyska líkjast meira því sem talað var fyrir 1000 árum í Skandinavíu.
18
Ці три країни співпрацюють також в інших галузях. Найбільш відомою співпрацею є авіакомпанія Скандинавські Авіалінії.
Löndin þrjú hafa samvinnu á ýmsum sviðum. Þekktast er SAS flugfélagið.
20
Було створено багато телевізійних та музичних програм: Матадор, Флекснес і МГП Нордік.
Saman hafa löndin búið til sjónvarpsþætti og tónlistarviðburði og má þar nefna Matador, Fleksnes og MGP Nordic.
22
В кожній з цих Скандинавських країн є своя національна одиниця крона: данська, норвезька і шведська, які мають власний грошовий еквівалент.
Í Skandinavíu er notuð mynt sem heitir ,,krónur.” Danskar krónur (DKK), norskar krónur (NOK) og sænskar krónur (SEK). Virði þeirra er ekki jafn mikið.
24
Уряди скандинавських країн плідно працюють над тим щоб удосконалювати співпрацю. Організація називається: Рада міністрів Північних країн.
Ríkisstjórnir norrænu þjóðanna vinna að aukinni samvinnu innan Norðurlandanna. Það heitir Norræna ráðherraráðið.
26
Всі три країни є королівствами. Як данський так і норвезький королівський двір належать до Глюкбургського княжого роду. Шведське королівство походить від княжого роду Бернадотте.
Öll þrjú löndin eiga sitt konungshús. Bæði danska og norska konungshúsið tilheyrðu Glückburgske- furstaættinni. Sænska konungshúsið tilheyrði Bernadott ættinni.
28
Sérð þú hvaða skjaldarmerki tilheyrir hverju landi?
Країни Скандинавії
Foto/ Myndir/ Asseq/ Valokuva/ Guvvieh/ Nuotraukos/ Photo:
S1: Gerhard Mercator (1595) - commons.wikimedia.org
S4: Elias Schäfer - pixabay.com
S6: Malene Thyssen - commons.wikimedia.org
S8: Pliny the Elder - 1635 - commons.wikimedia.org
S10: Lapplänning - commons.wikimedia.org
S12+28: commons.wikimedia.org
S14: Bergen Public Library Norway - commons.wikimedia.org
S16: Arne Torp - norden.org
S18: Bene Riobó - commons.wikimedia.org
S20: Discogs.com
S22: Steinar Hovland - pixabay.com
S24: Norden.org
S26: Laurits Tuxen - Amalienborg Museum - 1883/ 1886
© 2022 atlantbib.org
X